01

„Бджоли сприяють глобальній харчовій безпеці, і їх зникнення було би жахливою біологічною катастрофою”
Бернард Валла, Генеральний директор Світової організації по охороні здоров`я тварин.

 

*        *        *

„...в конференц-залі інформаційного агентства RegioNews розпочинається прес-конференція «Загибель бджіл може обернутися катастрофою для людства. До Києва приїдуть вчені з 20 країн світу, щоб запобігти цій небезпеці”.
AgroNews.ua - 15/04/2013

 

*        *        *

 

Є речі і явища, до яких ми звикли і не помічаємо їх існування. Вода, повітря, сонце, грунти – всі ці життєві ресурси мають в нашій уяві бездонний характер. Можна черпати, не зважаючи на наслідки. Так ми звикли. Адже ми не бачимо дна цього колодязя. Але якщо ми не бачимо, це ще не означає, що того дна не існує. І, по суті, людство сьогодні змагається: кому вдасться більше урвати тих залишків природних багатств.

До таких, здавалося б невичерпних ресурсів, можна добавити і звичайних бджіл. Мільйони років існували ці комахи, добросовісно виконуючи покладену на них Творцем функцію – запилення рослин. Мільйони років неймовірно складна екосистема Землі існувала у збалансованому стані. Аж поки люди не вирішили підправити дещо в природі на свій лад. Щось непотрібне (з їх точки зору) вбити хімією, щось „недосконале” – вдосконалити генною інженерією.

Бджіл ніхто не планував винищувати. Вони стали побічною жертвою людської жадібності, обмеженості і вандалізму по відношенню до природи.

Сьогодні бджоли вимирають. Наразі нам не до них, адже ми - дорослі люди; у нас бізнес чи кар’єра, чи майбутні вибори...

Якщо нічого кардинально не зміниться, то при такій тенденції бджоли кінцево можуть зникнути – в залежності від регіону – через 10 – 20 років. Наприклад, в Британії – через 12 – 15 років. Те ж саме в США. Там взагалі в деяких штатах за рік може вимерти до 70 відсотків бджіл. Отже, ми маємо шанс поспостерігати за реальним кінцем, якщо й не світу, то цивілізації - точно.

А поки що вчені і політики називають вимирання бджіл „загадковим”... Відбувається це по-різному. Іноді бджолині тільця вкривають всю пасіку, але частіше сім`я несподівано покидає вулик і зникає в невідомому напрямку. Що цікаво: в покинутий вулик нові бджолині сім'ї заселятися не бажають.

У Хорватії якось за 48 годин зникло/вимерло понад 5 мільйонів бджіл.

Загалом, це лихо прийняло такі масштаби, що у Європі ним зайнялися на рівні Брюсселю. У Франції створена спеціальна лабораторія, яка досліджує мертвих комах з усіх країн Європи. Вже зараз говорять про загрозу величезних збитків для Євросоюзу, оскільки так може статися, що елементарно не буде кому запилювати поля і сади. А цифри називаються не іграшкові – до 30÷35% бджолиних сімей вимирають протягом року у США. Не набагато краще в Європі - 20÷30%.

Серед можливих причин вимирання називаються найрізноманітніші: від отрутохімікатів до випромінювання антен стільникового зв’язку. Окремо ставиться запитання: а чи немає в цій несподіваній проблемі ще й сліду пилку з ГМО? Тому що давно підмічено, що над полями з ГМ-рослинами вкрай мало комах.

Я перечитав десятків зо два статей на тему вимирання бджіл і всюди рефреном звучало: вчені не можуть вияснити причини... Дивно, адже це лихо стрімко розповсюджується по всіх країнах і в кожній є своя академічна наука, є відповідні лабораторії. Але врешті-таки натрапив на коротку замітку, яка повідомляла про наступне:

"На початку минулого року один з бджолярів з Колорадо заявив, що інформація зі службових документів Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA) розкрила всю небезпеку нелегально затвердженого препарату «клотіандін» - високотоксичного пестициду фірми «Bayer CropScience». За даними Агентства він смертельно небезпечний для бджіл

(http://www.naturalnews.com/030921_EPA_pesticides.html).

Сьогодні нове дослідження, проведене в Інституті Пардью, штат Індіана, не тільки підтвердило шкідливість клотіандіна для бджіл, а й виявило дуже високу токсичність цього препарату, здатного, передаючись по харчовому ланцюжку, в кінцевому підсумку знищити всю систему виробництва продуктів харчування."

Ну, як? Душевно?

Значить, одну з причин таки знайшли. Так чому тоді Агенція з охорони навколишнього середовища США не кричить „Алярм!” на все своє демократичне горло? Чому поводиться, як Штірліц серед ворожого оточення, ховаючи документи життєвої важливості у стіл? Чи це тільки в кіно Америка в особі Брюса Вілліса рятує світ через „неможу”? Відповіддю на це може слугувати фрагмент з фільму „Світ від Монсанто”, в якому Ден Глікмен (Міністр сільського господарства при президентові Клінтоні) згадує, що варто було йому заявити про необхідність продуманої системи контролю в агросекторі, як на нього відразу почали тиснути не тільки корпорації, а й представники уряду. Навіть в адміністрації Клінтона були люди, які „дуже розсердилися” на нього. Отже, приймаємо як належне, що в найдемократичнішій країні на держслужбовця вищої ланки можуть тиснути приватні корпорації, якщо відчувають загрозу своїм інтересам. Відповідно, питання чому ЕРА тримала закритою інформацію про пестицид „клотіанідин” вважаємо вичерпаним.

До речі, в Україні бджоли так само масово гинуть і згадана фірма - «Bayer CropScience» - на нашому ринку присутня. Юань за шекель даю, що ніхто з наших відповідних профільних державних установ навіть задньою лапою за вухом не почесав, щоби терміново перевірити цю інформацію і призупинити (хоча би!..) використання зазначених хімікатів на наших полях.

Я погуглив цю фірму, сповнену самарянських чеснот і благих намірів (за рекламою). В Інтернеті згадують історію з медичним препаратом Lipobay / Baycol, через який померло близько ста чоловік, а у 500 пацієнтів відбулося пошкодження м`язів. Фірма виплатила компенсації понад 1,14 мільярда доларів. Також пишуть, що фірма заохочувала лікарів прописувати своїм пацієнтам саме препарат Lipobay.

Після скандалу з медпрепаратом фірма Bayer організувала нове відгалуження - Bayer CropScience, яке почало інтенсивно розвивати генну інженерію і агрохімію.

Йоган Вульф, керівник компанії, запевняє, що бізнес компанії Bayer CropScience буде розвиватися стрімкіше, аніж ріст ринку продуктів хімічного захисту рослин. При розширенні ринку на 2% в рік, прибутки компанії будуть зростати на 4%. Звісно, це не може не радувати, особливо на фоні інформації про вимирання бджіл...
Зайшов я й на сайт Bayer CropScience - Україна. Все дуже гарно, в стилі кап-реалізму. Загальний зелений фон мусить підсвідомо говорити про цнотливе відношення фірми Bayer CropScience до природи. В даному випадку – до української землі. Ось, для прикладу, інсектицид Белт®

Препарат перезбуджує ріанодінові рецептори, що унеможливлює нормальне пересування і живлення комах, призводячи до їхньої загибелі.

Ріанодінові рецептори — це внутрішньоклітинні механізми, призначені для швидкого масового вивільнення іонів кальцію. Вивільнений кальцій викликає скорочення м’язів.

Флубендіамід перешкоджає своєчасному «замиканню» рецептора, внаслідок чого весь доступний кальцій вивільняється без обмежень. Внаслідок цього личинки після обробки інсектицидом Белт® втрачають контроль над м’язами, рухливість і припиняють живлення. Далі відбувається повний параліч і загибель.

Як то кажуть – смачного!

Якщо хтось вважає, що це не потрапляє нам в організм, а, потрапивши, буде діяти якось принципово інакше -  не буду виводити його з того блаженного стану.

В рубриці ПЕРЕВАГИ мені особливо сподобалася ось ця „перевага”:

В рекомендованих нормах безпечний для хижаків і запилювачів.

Вже саме це формулювання навіює скепсис відносно безпечності даного препарату для бджіл. І найголовніше: я не спеціаліст, а тому мене цікавить просте і конкретне питання: чи реалізуються або ж чи реалізувалися раніше в Україні препарати даної фірми з неонікотиноїдами? Хоча, власне, моя б воля, я б повністю заборонив застосування будь-яких хімікатів на полях нашої держави. По-перше, питання бджолиної катастрофи, а по-друге, є такий прекрасний метод, як органічне землеробство, яке заперечує будь-яке хімічне втручання в природу і дає чудовий економічний і екологічний ефект. Але оскільки це не вигідно агрохімпрому, а також чиновникам (яких „підгодовує” хімпром), то можливість такого розвитку або замовчується, або дискредитується. Між тим варто хоча б поверхнево ознайомитися з методикою австрійця Зеппа Хольцера чи японця Масанобу Фукуока, щоби ваше уявлення про сільське господарство просто перевернулося. Але – тиша...
В США у 2009 році вийшов фільм „Зникнення бджіл”, у якому були показані катастрофічні масштаби цієї проблеми і прямо вказувалося на винуватців – компанії по випуску агрохімії, зокрема пестицидів з застосуванням  неонікотиноїдів — препаратів нервово-паралітичногї дії на базі синтетичного нікотину.  Спроби режисера фільму Д. Ленгуорсі зустрітися з керівництвом зазначених компаній завершилися безрезультатно. Керівники хімічних корпорацій обмежилися заявою, що не роблять нічого протиправного і що існують відповідні офіційні дозволи на виробництво і реалізацію їх продукції.

2 - 1 Кадр з фільму. Пасічники спалюють свої порожні вулики.

 

І тут виникає питання: наскільки взагалі можна вважати адекватними людей, бізнесом яких є випуск отрути, яка підозрюється у винищенні бджіл в катастрофічних для планети масштабах? Це питання не риторичне і стосується також досить великої кількості контролюючих державних структур, які замість перейматися здоров`ям і екологічною безпекою населення в своїх країнах займаються лобіюванням інтересів хімічних корпорацій – Монсанто, Сингента, Байєр тощо.


До речі, зникають не тільки бджоли. Французькі і британські дослідники говорять про зникнення джмелів. Девід Гольсон стверджує, що декілька розповсюджених у Північній Америці видів джмелів майже не зустрічаються на всьому континенті. А в Сполученому Королівстві три види джмелів вже практично вимерли.  Однією з основних причин так само називають інсектициди нового типу з застосуванням неонікотиноїдів. Ці пестициди почали застосовуватися на початку 1990-х, і на даний момент є одними з найрозповсюдженіших в агрохімії. Вони вражають нервову систему комах; їх присутність зустрічається в нектарі і пилку рослин. Дослідники шість тижнів спостерігали за джмелями, які літали на поля, оброблені інсектицидом імідаклоприд. В результаті дії інсектициду кількість маток в джмелиних сім`ях змешилася на 85%.


Досить часто можна зустріти статті, які відводять звинувачення від хімкорпорацій і вказують як основну причину бджолиного мору специфічний паразит — міжклітинний грибок Nosema ceranae.Фахівці лабораторії з вивчення бджіл (Белтсвіл, США) зробили експеримент: 10 сімей бджіл отримували корм с імідаклопридом в пропорції 5 мг/кг; 10 других сімей — корм з імідаклопридом в пропорції 20 мг/кг; 10 контрольних сімей — звичайний корм. Посля чого всі бджоли були заражені ноземою. Через два тижні зробили аналізи і виявили присутність близько 700 тис. паразитів в кишечнику кожної з бджіл у двох перших групп и около 200 тыс. — у бджіл контрольної групи (The Economist, 01/31/2012). Таким чином, як бачимо, пестицид працює на пониження імунної системи бджіл, організм яких не в змозі ефективно боротися з грибком.

Відверто кажучи, коли читаєш статті на тему бджільництва, складається враження, що це якісь фантасмагоричні хроніки війни людиноподібних хіміків-мутантів проти земної природи. Причому – війни на знищення, до повної перемоги. Настільки це все виглядає сюрреалістично.

Доктор Розмарі Мейсон говорить, що такі корпорації, як „Байер КропСайенс”, „БАСФ” і „Сингента” “повністю контролюють процес проведення випробувань і реєстрації їхньої продукції” і “не проводять стандартні випробування на предмет хронічної інтоксикації дорослих бджіл.” (Dr. Rosemary Mason MB, Chb, FRCA, Wales, UK).
Проте опір хімічним монстрам іноді дає свої плоди. Так у Франції, Італії, Германії і Словенії, де були зібрані беззаперечні докази масового вимирання бджіл від неоникотиноїдів, були заборонені окремі препарати, які містили даний компонент.   Автоматично виникає питання: якщо доведено, що даний препарат діє як смертельна отрута в тій же Франції чи Германії, то невже цей же препарат буде діяти на бджіл якось інакше в Україні?

В червні 2012-го року в Бердичівському районі за декілька днів вимерло дві третини бджолиних сімей. Бджолярі звинуватили в цьому обприскувачів пестицидами з повітря. Агроном великого місцевого господарства „Щедра нива” підтвердив, що за півтори доби до масової загибелі бджіл вони обприскували за допомогою авіації свої поля. Але не пестицидами, а спеціальними ліками для рослин, які абсолютно безпечні для комах. Я не знаю, чи проводилося належне розслідування цього інциденту, чи його тихо спустили на гальмах, як це у нас водиться. Я можу тільки, як Станіславський, сказати цьому агроному: „Не вірю!”. Отже, за два дні – мінус дві третини бджіл на район. Але ще залишається велике питання: в якому стані ота третина, що вижила.
Подібні історії характерні не тільки для Житомирської області. Дослідники з Інституту бджільництва ім. Прокоповича АН України прямо вказують, що бджолиний мор викликає опилення гербіцидами, якими і травляться бджоли.

Зокрема в інтернеті згадується французький препарат імідаклоприд, який належить до неонікотиноїдів. У самій Франції він був заборонений ще у 2003-у році. Особливо масово імідаклоприд застосовується для обробки рапсових посівів. А оскільки площі, зайняті під рапсом, в Україні тільки зростають, то вчені прогнозують погіршення ситуації з бджолами.

В Китаї, в провінції Південний Сичуань, фермери вже опилюють свої дерева вручну. Спочатку збирають пилок в баночку (уявіть собі цей процес); потім роблять з курячого пір`я пензлики, якими й заносять пилок в кожну квітку на дереві.
3 - 1

Китай. Запилення фруктового дерева „в ручному режимі"

 

Боюсь, що на це здатні лише китайці...

Втім, навіть китайці навряд чи зможуть запилювати все підряд - горіхи, дині, ягоди, цитрусові, яблука, цибулю, капусту брокколі, кабачки, перці, баклажани, огірки, помідори, кава, какао, авокадо, кокоси... Зникнення всього цього різноманіття включить механізм порушення харчових ланцюжків. Вчені кажуть, що наслідки передбачити неможливо. Тому багато хто, як доктор філософії Дейл Карман, вимагає негайно заборонити використання інсектицидів групи неонікотиноїдів заради порятунку природної системи сільського господарства.

Поки що не зовсім зрозуміла роль ГМО у бджолиній катастрофі. Адже дія цих синтезованих організмів не завжди проявляється явно. Можуть відбуватися якісь алергічні реакції чи ослаблення імунної системи, а потім в другому чи третьому поколінні – припинення репродуктивних функцій.

Ірина Єрмакова, доктор біологічних наук:

"Різке зростання втратах у бджіл можна пояснити тільки тим, що природа не змогла терпіти чергового знущання. Якщо проаналізувати цифри, стає очевидним, що масові проблеми почалися з 2006 року. Експерименти з генетично модифікованими рослинами зайшли занадто далеко, виведений черговий монстр, насіння якого масово поширюється Монсато і їй подібним ... "

Зараз часто згадують слова Ейнштейна, що якщо зникнуть бджоли, то через три, чотири роки зникне й людство. Беручи до уваги, що від запилення бджолами залежить понад 30 відсотків загальної маси продовольства, прогноз не такий вже й далекий від реалістичного. Єдине, я б сказав, що людство кінцево може й не вимре, але людську подобу втратить таки кінцево і дуже швидко. Цивілізація, як така, зникне. Гроші, заради яких зараз знищуються бджоли, перетворяться на абсолютну абстракцію.

Реальними цінностями залишаться тільки життя і їжа.

 

17.04.2013

Коментарі

1 коментар до "Мертві бджоли не гудуть. І люди – теж…"

Повідомляти мене про
Укр Дзен
Member

Цікаво, якщо це все відповідає дійсності –  наскільки болісним буде повернення людства до притомного стану?

wpDiscuz