О, Боже праведний! Чому
на нашій славній Україні
такі гетьмани? Чим ми винні,
що радо віримо тому,
хто обіцяє нам єдину,
соборну, вільну Україну,
та… чи надії ці дурні?
І бачу я в жахливім сні,
як Жириновський суне в Київ
на білім, в золоті, коні…
А поки шовініст звіріє,
та про союз слов’янський мріє,
синіють губи у надії
про нашу єдність! Півсліпа,
московським молиться попам,
щоб вимолити кращу долю…
І наш Кобзар широкополі
лани та гори не покине,
та до Самого не полине
молитися!..