Природа і „прогресивні” ГМ-технології

Цитата з Вікіпедії для загального уявлення:

„Грунт є середовищем для розвитку і еволюції життя на Землі. В одному грамі ґрунту можна нарахувати один мільярд бактеріальних клітин; амеб і жгутиконосців до мільйона особин, інфузорій — 1000. У верхньому шарі родючого ґрунту біомаса бактерій може становити 400–5000 кг/га.”

Чи треба комусь пояснювати, що відбудеться з грунтом, якщо оті мільярди і мільйони живих організмів зникнуть? Власне, тут скоріше треба ставити питання, що відбудеться з нами...

Ми всі звикли вважати, що бджоли, вода, повітря, грунти – вічні. І навіть розуміючи, що ставимося до природи не по-людськи, проголошуємо сакраментальне: на наш вік вистачить! Але все неприємне приходить несподівано. І схоже, що загрозливу суть деяких явищ людство не відразу здатне усвідомити.

Слово Ірині Єрмаковій:

"Особливу тривогу викликали дослідження, що показують зниження активності ґрунтових мікроорганізмів на полях з ГМ-культурами. Італійські вчені виявили зникнення ґрунтових мікроорганізмів на полях з ГМ-кукурудзою (Bt11 і Bt176) (Castaldini et al. 2005, Turini et al., 2008). В інших дослідженнях було показано, що Bt-культури можуть призводити до пригнічення росту, розмноження і до високої смертності дощових черв'яків (Вікторов. Огляд, 2009). Відомо, що дощові черв'яки забезпечують утилізацію рослинного опаду. Обсяг грунту, який переносять ці тварини, варіює від 2 т/га до 250 т/га в рік. Зникнення життєво важливих ґрунтових організмів веде до деградації і опустелювання грунтів.

До чого може привести зникнення живих організмів, неважко здогадатися - до різкого погіршення стану навколишнього середовища, зміни клімату, швидкому і незворотного руйнування біосфери ".

Отже, як бачимо, ґрунтовій мікрофлорі це сусідство на користь не йде.

Але не все так погано. Як кажуть безнадійні оптимісти – може бути ще гірше.

Є рослинні організми, для яких, схоже, життя тільки починає „покращуватися”. На жаль, це поки-що тільки бур`яни. Втім, Фредерік Енгдаль називає їх – супер-бур’яни. І це не літературне перебільшення. Наведений нижче фрагмент варто дуже уважно перечитати тим фермерам, які вже вирощують ГМ-культури на своїх полях, поливаючи їх Раундапом, і планують вирощувати їх надалі.

Ф. Енгдаль:
"Чума гігантських супер-бур'янів

... Екологічна бомба уповільненої дії, яка насувається разом з ГМО, за словами доктора Хо ось-ось вибухне (доктор Мей-Ван Хо, противник ГМО, біолог з Інституту науки в Лондоні). Після декількох років постійного застосування запатентованих гліфосатних гербіцидів, таких, як знаменитий гербіцид "Монсанто" Roundup, зійшли нові, стійкі до гербіцидів "супер-бур'яни", реакція природи на антропогенні спроби грубо втручатися в її механізми. Супер-бур'янам потрібно набагато більше, а не менше гербіцидів, щоби їх контролювати.

ABC Television, великий американський національний телеканал, нещодавно зняв документальний фільм про супер-бур'янах під рубрикою "супербур'яни, які неможливо вбити".

Кореспонденти опитували фермерів і вчених з Арканзасу, які розповідали, як поля наповнили гігантські мареві рослини (pigweed: амарант, іван-чай, лобода, шіріца - прім.перев.), які можуть витримати стільки гліфосатной обробки, скільки фермери здатні розприскати. Вони взяли інтерв'ю у фермера, який тільки за три місяці витратив майже € 400. 000 на невдалу спробу вбити нові супер-бур'яни.

Нові супер-бур'яни настільки жорсткі, що сільськогосподарські комбайни не можуть збирати урожай на полях, а ручні знаряддя ламаються при спробі їх зрізати. Принаймні, 400 000 га сої та бавовни тільки в Арканзасі вкрилися цим новим мутантом біологічної чуми. Докладних даних про інших сільськогосподарських районах немає, але передбачається щось подібне. Міністерство сільського господарства США, будучи прихильником ГМО і агробізнесу, бреше про справжній стан врожаю в США, щоб частково приховати похмуру реальність і не допустити вибухового повстання проти ГМО на найбільшому в світі ринку ГМО.

Одна з різновидів супер-бур'янів, palmer pigweed, може досягати 2,4 метрів у висоту, витримує нестерпну спеку і тривалі посухи, виробляє тисячі насіння і володіє кореневою системою, яка забирає поживні речовини у сільськогосподарських культур. Якщо її не зупинити, вона заполоняє все поле за один рік. Деякі фермери були змушені залишати свої землі".

Звісно, супер-бур’яни, як справжні демократи, не мають наміру обмежуватися територією США і вже крокують планетою в обозі наступаючої армії ГМО. Керівник Міжнародної експертизи гербіцид-стійких бур'янів (Корвалліс, Орегон) Іен Хіп (Ian Heap) наголошує:

«Сьогодні бур'яни, стійкі до гліфосфату (раундапу), виявлені в 18 країнах по всьому світу. Вони істотно впливають на сільське господарство Бразилії, Австралії, Аргентини та Парагваю».

Так і хочеться добавити: велкам ту Юкрейн!..
Також поява супер-бур’янів можлива внаслідок запилення ГМ-культурами їхніх диких родичів. Журнал „Molecular Ecology” описує, як у Канаді стійкий до гліфосаду трансгенний рапс Brassica napus запилив польову гірчицю Brassica rapa. В результаті остання набула ГМ-властивостей. А це означає, що трансгенні рослини будуть поступово витісняти натуральні дикі види, а з ними – тварин і комах, які від них залежать.

Ірина Єрмакова пише, що генетично модифіковані рослини через неконтрольоване запилення захоплюють все більші території, утворюючи нові трансгенні види. З`являються плантації стійких до комах ГМ-дерев, які сильно виснажують грунт і порушують його структуру.
Втім, щодо ГМ-дерев, то тут, як і з балетом, Росія попереду всіх.

Близько 300 тисяч генно-модифікованих дерев буде висаджено на дослідних полях Росії.

Щорічно площі лісів на Землі скорочуються на 9,5 мільйона гектарів. Для їх швидкого відтворення вчені пропонують створювати трансгенні дерева, які в п'ять разів продуктивніше, ніж природні породи.

Експерименти ведуться в Піщанський філії Інституту біоорганічної хімії РАН. Вчені створюють трансгенні форми листяних порід, в основному осики і берези, які лідирують за швидкістю зростання і найбільш поширені в Росії.

Вибачте, але це вже справжній сюр. В Росії що, така гостра нестача беріз?.. Нема де  хороводи кружляти?..

Президент російської Загальнонаціональної асоціації генетичної безпеки Олександр Баранов констатує, що на сьогодні вже зафіксовано як мінімум 137 територій у 43 країнах, де відбулося самовільне забруднення природи ГМО. Причому на територію деяких країн ГМО не завозили взагалі. На його думку, подальше використання ГМО може призвести до надзвичайно важких, можливо, незворотніх наслідків для людства і навколишнього середовища.

На італійському міжнародному форумі «Terra Madre – 2008» до О. Баранова підійшли канадські вчені, стурбовані тим, що у них останніми роками свині стали приносити вдвічі менше приплоду. Вони це пов`язували з присутністю в кормах тварин ГМ-добавок.

Говорячи про ГМ-забруднення біосфери, не можна не згадати загрозу, яку несе в собі генно-модифікований лосось. Він набагато більший за розмірами і агресивніший від „натурала”. В університеті міста Уест-Лафайєт, що в штаті Індіана, зробили комп’ютерну модель, де в популяцію з 60 000 натуралів запустили 60 трансгенних риб. Згідно змодельованій ситуації трансгени через декілька років витіснять своїх диких родичів. Тепер екологічні активісти намагаються не допустити випуск цього мутанта у відкритий морський басейн.

Андрю Кімбрелл з Центру продовольчої безпеки США:

„Трансгенна риба при потраплянні в природні популяції погубить натуральну рибу. Біологічне зараження дуже відрізняється від хімічного забруднення. Наслідки нафтового розливу рано чи пізно будуть усунені, навіть хімікати з часом розпадаються. Тут же ми маємо справу не з хімічним забрудненням; це живе забруднення, біологічне. Як тільки ця риба потрапить в річку або в затоку ми вже не зможемо повернути її. Жодна наука не в змозі закликати її назад: будь ласка, повернися! Ви не накинете на неї сітку. Це вже ніколи не змінити, ніколи! У США ми, ймовірно, скоро приймемо перший закон про регулювання біологічного забруднення такого типу - досі у нас не було жодного нормативного акту в цій сфері. Це абсолютно ніяк не регулюється, незважаючи на те, що наслідки будуть катастрофічними”.

Природа ще жива? Контрольний...

Здавалося б, достатньо інформації по те, як природа реагує на нехтування її законами. І поки є шанс (якщо він, звісно, ще є...) варто зупинити це безглузде самознищення. Але – ні, „люди” не здаються...

Війна з природою за допомогою хімічної зброї продовжується...

Фірма Dow AgroSciences, підрозділ компанії Dow Chemical, розробила нові сорти ГМ кукурудзи, сої і бавовни, а також новий гербіцид до них. Необхідність в новому гербіциді була викликана тим, що бур`яни вже пристосовувалися до гліфосату, що підтвердили науковці Канзаського університету. Вони нанесли на два види щириці -  (Amaranthus tuberculatus) і (Palmer amaranth) – гліфосату в чотири рази більше норми, але бур`яни не загинули.

Отже – вирішили в Dow AgroSciences – потрібен новий гербіцид, ще більш отруйний. І запропонували коктейль з традиційного гліфосату і гербіциду 2,4-D (дихлорфенооксиоцтова кислота), який безпосередньо входив як компонент в Agent Orange. Медики відправили листа на адресу Міністерства сільського господарства США з попередженням про підвищену загрозу здоров`ю, яку несе в собі 2,4-D. Але представники Dow заявили, що новий термоядерний гербіцид вкрай потрібен, оскільки за останні два роки орних земель, вражених стійкими до гліфосату бур`янами, збільшилося на 80%.

Питання: а скільки, власне, тієї отрути може витримати земля? А наші організми?..

Органіка 

В статті про бджіл я згадав корифеїв органічного землеробства Зеппа Хольцера і Масаноба Фукуока. Багато хто вважає, що сенс органічного землеробства полягає лише у відсутності хімії на полях.

А між тим це, в першу чергу, зовсім інший світогляд. В органічному землеробстві взагалі нема такого поняття, як шкідливі рослини чи комахи, яких конче треба винищити. Бо нема в природі такого „вредного” (окрім нас, звичано), що було б їй зайве. Все має своє місце, кожному треба їсти і, можливо, годувати когось наступного у трофічному ланцюжку. І коли все збалансоване, то природа візьме свого від урожаю мінімум мініморум, тільки свою данину. Взамін ми будемо мати стабільні екологічно чисті урожаї і не виснажені грунти зі здоровою мікрофлорою.

Але філософія єдності з природою, усвідомлення себе тільки її часткою різко дисонує з концепцією глобалістів. Ось як безхитрісно сформулював їхні прагнення Ауреліо Паччеї, засновник Римського Клубу:

„Зараз ми знаходимося лише на самому початку процесу глибоких змін і повинні самі подбати про те, як направити його подальший розвиток і розширення. Людина підпорядкувала собі планету і тепер повинна навчитися керувати нею, осягнути непросте мистецтво бути Лідером на Землі”.

Вибачте, але це хвороба, панове. Ці люди вважають себе начальниками Землі.

Але знову ж Фредерік Енгдаль:

"Недавнє дослідження, проведене Університетом штату Айова та Міністерством сільського господарства США для оцінки ефективності роботи господарств протягом 3-річного перехідного періоду, необхідного для переходу від традиційних до сертифікованих органічних продуктів, показало помітні переваги органічного сільського господарства перед обробкою ГМО або навіть перед обробкою звичайних культур без ГМО. В ході експерименту, що тривав чотири роки (три роки перехідного періоду і перший рік органічної обробки), дослідження показали, що, хоча врожайність падає на початковому етапі, вона зрівнюється на третій рік, і вже на четвертий рік органічні врожаї обганяли врожаї традиційних сої та кукурудзи .

Крім того, нещодавно була опублікована Міжнародна оцінка сільськогосподарських знань, науки і технологій з метою розвитку (IAASTD), результат трирічного обговорення чотирма сотнями вчених і неурядових представників з 110 країн по всьому світу. Вони прийшли до висновку, що дрібномасштабне органічне землеробство - це крок вперед для боротьби з голодом, соціальною нерівністю і екологічними катастрофами. Як стверджує доктор Хо, перш ніж сільськогосподарська катастрофа продовжить своє поширення по всій Німеччині, ЄС і решті світу, вкрай необхідний фундаментальний зсув в селянській практиці".

В індійському штаті Біхар такий зсув відбувся і він дійсно фундаментальний. Фермери, застосовуючи технологію SRI — Система рисової інтенсифікації (System of Rice Intensification), бють всі рекорди з вирощування рису, причому без ГМО і гербіцидів. Метод, розроблений на Мадагаскарі і вдосконалений Корнельським Університетом, збільшує врожайність до чотирьох разів.

„The Guardian” писала:

„SRI з'явилося, щоб запропонувати довгострокове життєздатне майбутнє без додаткових витрат. Більш ніж одна сьома населення планети голодує і очікується, що протягом 20 років попит на рис перевищить пропозицію. Навіть збільшення врожаїв серед фермерів на 30% буде мати серйозне значення у боротьбі з бідністю”.

Тут відразу хочеться зробити маленьке заперечення: немає такої проблеми, як нестача продовольства. Голодні – так, є. Але не від нестатку продовольства; його і так виробляється, за різними даними, відсотків на 30 - 35 більше, аніж потрібно. Просто 17% населення Землі споживають близько 80% ресурсів.

Не секрет, що іноді гори продовольства знищуються, аби тільки не обвалити ціну на них. Пишуть, що в Індії, яка далеко не потерпає на масове ожиріння, у 2002 році було знищено мільйони тон зерна, а в Замбії у 2003-у році згнило на складах 300 000 тон маніоку. І от дивна річ: люди витрачають мільйони доларів на утворення ГМ-харчів, переймаючись тільки однією метою - спасіння голодних, а тут гниють чи знищуються якісь неймовірні за розмірами гори продовольства і ніхто не кинувся оте зерно викупити і роздати голодним... Напевне, у „рятувальників” якийсь складний алгоритм допомоги, на фоні якого сотні тисяч і мільйони тон знищеного продовольства виглядять органічно, як посмішка на обличчі Джоконди.

Як на мене, ситуація в агросекторі може слугувати чудовою ілюстрацією до фрази Жванецького: що з людиною не роби, вона вперто повзе на цвинтар.

„Судний день”

А тепер останній цікавий штрих. На норвежському архіпелазі Шпіцберген 25 лютого 2008 року відбулося урочисте відкриття грандіозного зерносховища, яке було побудоване, щоб убезпечити насіння найбільш цінних сільськогосподарських рослин на випадок майбутніх катастроф, таких як ядерна війна, глобальні зміни клімату або удари астероїдів.

За астероїди відразу хочеться перепитати: а якщо прилетить такий, який утворив Мексиканську затоку?.. Глобальні зміни клімата також не коментую, особливо на фоні заяв про те, що сховище знаходиться на висоті 130 метрів над рівнем моря, щоби його, часом, не затопило, якщо почнуть танути льодовики Арктики і Гренландії. Уявляю собі цю апокаліптичну картину: співробітники періодично виходять покурити і з тривогою поглядають на підйом рівня світового океану...

Про ядерну війну з тією перспективою, яку вимальовує для людства наявність у гіпотетичних конфліктуючих сторін мегатонних болванок, якими на „чорний день” забиті аж до стелі всі комори ядерних держав, також залишимо для фантастів. Що ви там сіяти будете? І де ви його збираєтесь сіяти?

І хоча зерносховище розташоване на території Норвегії, ініціатором побудови і власником всього насіння є „Global Crop Diversity Trust”. З`явилася ця глобалістська „незалежна” організація на світ Божий тому, що

„...представники ста п'ятидесяти країн, які зібралися на Міжнародній технічній конференції з рослинних генетичних ресурсів для виробництва продовольства і ведення сільського господарства в Лейпцігу в червні 1996 року, прийняли Глобальний план дій щодо збереження та сталого використання рослинних генетичних ресурсів для виробництва продовольства і ведення сільського господарства (надалі іменований «Глобальний план дій»), який встановлює узгоджені на міжнародному рівні рамки для збереження, дослідження, опису, оцінки та документування рослинних генетичних ресурсів для виробництва продовольства і ведення сільського господарства, одним з елементів яких є створення і підтримка всюди в світі раціональної, ефективної і стійкої системи колекцій рослинних генетичних ресурсів”.

Але мені, чомусь, бачиться більш реальною ось ця причина появи Global Crop і його зерносховища:

"У багатьох виникає питання: навіщо побудовано дане спорудження? Хто використовує подібні банки насіння? - В першу чергу, ті, хто розводить с/г культури і дослідники. Сьогодні найбільші виробники - корпорація Монсанто, Дюпонт, Сингента та Доу Кемікал.

Цікавий список спонсорів сховища:

• Білл / Мелінда Гейтс;

• гігант американського агробізнесу DuPont / Pioneer Hi-Bred, один з найбільших світових власників патентованих генетично модифікованого насіння і пов'язаних з їх вирощуванням добрив / хімікатів;

• Сингента, швейцарська компанія з основних виробників генетично-змінених насіння і хімікатів;

• фонд Рокефеллера - приватна група, яка створила «генну революцію, вклавши з початку 70-х років більш ніж 100 мільйонів доларів у розвиток і пропаганду генних продуктів»;

• CGIAR, глобальна мережа, створена фондом Рокефеллера для пропаганди ідеалу генетичної чистоти за допомогою змін в сільському господарстві.

З початку 2007-го Монсанто володіє світовими патентними правами (спільно з урядом США) на рослину, яке прозвали «Термінатор» ( 'Terminator' or Genetic Use Restriction Technology (GURT). Термінатор - технологія, при якій патентовані комерційні насіння здійснюють «самогубство» після точно одного врожаю. контроль приватних компаній повний. Такий контроль і владу над постачанням людства їжею ніколи раніше не існував в історії людства.

А тепер поясніть мені, будь-ласка: в списку – лише апологети генно-модифікованого сільського господарства. Себто, люди докладають неймовірних зусиль, щоби ГМ-організми запанували на всіх полях планети, а тут вони захвилювалися за збереження генетичного різноманіття ресурсів... Так чи не простіше просто не знищувати його, оте різноманіття?..

Керрі Фаулер, виконавчий директор Глобального трасту, в переліку загроз, окрім потопу, війни і астероїдів згадав ще й „погані системи ведення сільського господарства”. Так от: система ведення сільського господарства шляхом вповадження ГМ-культур якраз і може стати тією поганою системою, від якої потрібно буде рятуватись.

Тепер, в контексті побудови цього зерносховища і чисто альтруїстського бажання Global Crop зберегти те, що є, хочу нагадати нещодавну історію знищення унікальної науково-дослідної станції під Санкт-Ленінградом. Ця безцінна колекція пережила блокадний голод, але не пережила ситі часи моральної деградації.

«Після війни вона стала запорукою виживання всієї Європи. Значення колекції не втрачене і зараз. Вчені, і не тільки російські, вважають, що її збереження - фактор продовольчої безпеки планети.

Спроби вчених захистити спадщину Вавілова в арбітражних судах програні. Один з ділянок - 19 гектарів, де виростають кормові культури, - вже виставлений на аукціон за 100 млн. руб. Торги відбудуться 23 вересня. Згідно із законом переможець має право на наступний день зрівняти з землею світове збори рослин». (Л.Бутузова)

Питання: ви впевнені, що ця дослідна станція з усім її рослинним генофондом була знищена тільки через тупість і жадібність певного кола чиновників?

Не маю наміру впадати в конспірологічну параною, але не можу не відзначити той факт, що вихід на ринок насіння з ГМО від Монсанто, як і заснування Global Crop Diversity Trust, датоване 1996 роком. Випадковість? Можливо. Тільки такі грандіозні міжнародні проекти, як глобальна трастова компанія, плануються не за тиждень і причина їх появи також мусить бути дуже серйозна. Про астероїди і глобальне потепління, як основні причини, вірю свято і миттєво, дивлячись прямо в чисті очі представників спонсорського списку вгорі. Але так само не можу відкинути думку, що хлопці з Global Crop Diversity Trust далеко не про всі свої плани нам повідомляють. Як і оті виробники продуктів дитячого харчування, що „забули” вказати на присутність в їхній продукції ГМО.

Окрім Павловського гине і Кубанський банк насіння.

Половина з 400 тисяч зразків насіння знаменитої Вавіловської колекції зберігається на двох підземних поверхах в кубанському селищі Ботаніка. Директор сховища працює тут з дня заснування і точно знає - цьому насінню немає ціни. У колбах - гарантія продовольчої безпеки не тільки країни, а й усієї планети.

 
Отака вартість цього банку. Але у держави, яка добуває газ, золото, нафту і алмази не вистачає грошей на його утримання. Зарплата працівника – три тисячі російських рублів (це на 2007 рік). Ви скажете – абсурд? Не більший, ніж заяви російського державного чиновника про корисність для здоров`я продуктів з ГМО.

А тепер самий час згадати заяву Монсанто про те, що скоро все насіння на Землі буде з ГМО. Ви і це вважає перебільшенням? А чому, власне? Адже у нас вже половина кукурудзи і сої генно-модифіковані. Це когось турбує? А якщо нікого, то чому б і решті насіння, з часом, не стати „з того ж матеріалу”.

До речі, під Вінницею планується побудова насіневого виробництва фірми Монсанто. В травні буде вирішуватися питання відведння землі під будівництво. Ви ж не проти?..

І останній, зовсім маленький штришок – назва глобального зерносховища. Не знаю, хто був ініціатором цієї назви і чи прив’язана вона до намірів цільового використання, але у пресі воно згадується, як „Зерносховище Судного Дня”.

У вас на цей вираз ніяких асоціацій?..

Заключна частина

Коли я вперше почув про кінець світу за календарем майя, мене це навіть не розвеселило. Тому що тих, хто розуміє сенс терміну „технологія”, веселить не реакція публіки на телевізійний шум, а казки офіційної науки про архітектурний комплекс Теотіуакан, побудований племенем, яке перебувало в камяному віці і вирізало серця ворогам обсидіановими ножами.

А за календар я згадав тоді, коли перечитав не менше як десятків сім чи вісім статей на тему ГМО. І тоді легенда про цикли в 5125 років, за якими відбуваються радикальні цивілізаційні катастрофи, вже виглядає дещо реалістичніше (місто Мохенджодаро було одномоментно зруйновано близько 5000 років тому). А „кінець світу” не обов`язково мусить відбуватися, як маніпуляції з рубильником. Це може бути, для прикладу, непомітним моментом проходження точки біфуркації в процесах, запущених вмілою рукою генетиків.

В процесі ознайомлення з темою ГМО поступово викристалізовується розуміння того, що експериментатори з ГМ-організмами створили не що інше, як неприродні форми життя. І що ці синтезовані форми життя вступають в боротьбу з природними за право домінувати на планеті Земля. Природа бореться з синтезованими мутантами, але ж люди такі винахідливі...

Люди знають, що таке ДНК. Знають на тому рівні, на якому школяр знає телевізор: він вміє вмикати і вимикати його, не маючи уявлення про складність проектування і виготовлення. Школяр над цим не задумується.

Так само й вчені - впадаючи в матеріалістичний примітивізм не задумуються над тим, що як же непросто Він все це облаштував. Не ми синтезували навколишній світ і себе зокрема, але ми ліземо в надтонкі матерії щось там підправляти...

У своєму відношенні до ГМО вчені поступово розподіляються на два табори. Одні, немов хулігани, просто видирають гени із ДНК, як штахетини з паркану - цю видеремо, а цю цвяшками прикріпимо, керуючись науковим азартом (або простим поясненням: це - моя робота; не я, так інший...).

Але є й такі, хто не задумуючись жертвують кар’єрою, стаючи на захист цінності більшої, а вірніше - абсолютної цінності, якою є життя.

Не ми придумали життя. Не з нашими талантами продумати все так досконало – від атому до молекули, від бактерій в ґрунті до корови, яка пожирає траву, що росте на цьому ґрунті.

Завжди у всі віки з`являлися хворобливі особи, які сенс свого короткого життя бачили у знищенні інших. Але сучасні дегенерати, схоже, мають шанс стати супер-дегенератами; вони мають шанс знищити все життя в тій формі, яка існувала до їхнього втручання. Чим керуються люди, які мають намір запустити лосося-мутанта в океан? Чому вони взяли на себе сміливість вчиняти так з нашою планетою?

Канадський професор молекулярної мікробіології Джон Фейган якось сказав:

"Використовувати сьогодні трансгенні продукти в їжу - все одно, що грати всім світом в „російську рулетку”.

А поки ГМ-організми тихо і без спротиву захоплюють наші поля і холодильники, мені залишається тільки процитувати доктора Дон М. Хубера, професора патологій рослин:

„Можливо майбутні історики, досліджуючи наші часи, будуть писати не про те, скільки фунтів пестицидів ми застосували, а про нашу готовність принести в жертву наших дітей і майбутні покоління задля масових експериментів генної інженерії, які грунтуються на недоліках науки і на обіцянках принести практичну користь комерційному підприємству”.

Але якими б потужними не здавалися хімкорпорації, як би нас не переконували, що наступ на наші поля трансгенів і дощі з отрутохімікатів не зупинити, цьому треба чинити опір. Бо за великим рахунком це є не що інше, як боротьба за життя.

„Спочатку вас ігнорують, потім з вас сміються, потім борються з вами, а потім ви перемагаєте”, (Махатма Ганді).

*           *           *

П.С. Вже коли стаття була дописана, мені трапилося на очі повідомлення про щойно прийнятий Конгресом США закон (HR 933 / Sec. 735), лояльність якого до виробників ГМО переходить всі допустимі межі і ставить їх понад судовою системою, а саме -  позбавляє федеральні суди можливості забороняти вирощування і реалізацію генно-модифікованих продуктів, навіть якщо є докази, що ці ГМ-продукти завдають шкоди здоров'ю споживачів чи навколишньому середовищу.

Сенатор США і сімейний фермер Джон Тестер з цього приводу заявив в Сенаті:

«Конгрес США повідомляє Міністерству сільського господарства, що навіть якщо суд постановив, що ви дієте неправильно і повинні виправити свої помилки, ви можете ігнорувати рішення суду і продовжувати вирощувати культуру, незважаючи ні на що. Це не тільки порушує конституційну ідею поділу влади, але також дозволяє генетично-модифікованим зерновим культурам заволодіти цією країною, навіть якщо суддя вирішить, що закон порушений».      

Отакі справи…

30.04.2013