Ретроспективне, але на перспективу.

*

Питання, яке так і залишається без відповіді – за що стояв Майдан? Я не знаю відповіді на це питання; я тільки знаю – проти кого вийшли люди на барикади. Янукович був злом аж надто персоналізованим і в силу цього просто приречений зібрати Майдан проти себе. Очевидним також вважається, що Майдан боровся і проти "Партії Регіонів", яка породила це персоналізоване зло і сама була злом самодостатнім. Але в такому випадку – в чому полягав сенс боротьби проти "Партії регіонів"? Ми дійсно їх перемогли чи це все бутафорія і справа, заради якої виходили люди на барикади, так і не закінчена?

Якщо взяти до уваги, що після втечі Януковича з тієї партії більше ніхто особливо не постраждав (якщо не вважати стражданням легкий декоративний переляк), а сама партія зробила дуже символічний кошерний ребрендинг і сьогодні почувається в парламенті не набагато гірше свого "предка", то питання – "за що стояв Майдан" – залишається в силі.

Щоби зрозуміти різницю між "проти кого" і "за що": і УПА, і Москва воювали з німцями. Але в питанні "за що" – тут розбіжність радикальна.

Тому нам потрібно визначитися в системі координат – "за що", оскільки окрім загальних фраз про "гідність" і "революцію" ніхто так і не сформулював ясно систему цінностей, за якою можна було би точно визначитися: так, оце та система цінностей, за яку я буду боротися до кінцевої перемоги.

А поки що я вважаю, що Народний Майдан, залишаючись інструментом політики "сцени",так і не зміг суб'єктизуватися, чітко сформулювати свої цілі і добитися їх реалізації. І саме в силу цієї невизначеності ми маємо сьогодні таку цікаву ситуацію, коли і окремі люди, і ініціативні групи говорять про "реванш" умовного антимайдану, але знову говорять про це загальними фразами, не обмальовуючи чітких абрисів проблеми.

Яскравим прикладом може слугувати

ЗВЕРНЕННЯ
УЧАСНИКІВ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ
ПРОТИ РЕВАНШУ

Я візьму буквально декілька ключових тез з цього тексту.

Цитата 1.

"В Україні зростає загроза реваншу.
Влада кидає виклик захисникам України від російської агресії". 

Щодо "загрози реваншу", то було би непогано визначитися – а за якими параметрами визначається та перемога, якій зараз загрожує реванш? Тому що Ахмєтов, який так само тріумфально очолює "українців" з першої десятки "Форбс", або писок Гепи на свободі, та ще й при владі – це вже достатній привід говорити про ефемерність тієї "перемоги". Ну, або ж ми по різному бачимо сенс Майдану.

А от щодо наступної фрази – "Влада кидає виклик захисникам України від російської агресії" – то поправте мене, якщо це не констатація того факту, що влада бореться проти нас на боці російського агресора. А якщо так, то який взагалі сенс писати якісь звернення до такої влади? Це вже трохи когнітивним дисонансом віддає…

Цитата 2.

"Революцію Гідності неможливо зупинити".

Ця фраза нагадала мені відомий оксюморонистий рефрен брежнєвської епохи, який традиційно звучав з екранів зомбоящиків на ноябрьські празднікі: "Єсть у рєволюциі начало – нєт у рєволюциі конца!"

Революція безкінечною не буває. Революції бувають криваві (як в Росії), а бувають і джентльменські (як "Славна революція" в Британії). Але у будь-якому випадку це відбувається швидко і завершується суттєвими політико-економічними змінами в суспільстві. А якщо у нас через шість років звучить фраза: "Революцію неможливо зупинити", значить таку революцію можна і не зупиняти. Нехай собі котиться в тому ж невизначеному напрямку. Для влади така "революційність", як і будь-який симулякр, ніякої загрози не становить. Максимум, що загрожує системі від такої "революції" – це бунт без визначених політичних цілей. А бунт, як самоціль, завжди закінчується поразкою бунтівників. Тому що після руйнації настає момент, коли потрібно або розбудовувати своє, нове, або відбудовувати те, що було. А якщо ти не знаєш, що ти хочеш будувати і як ти будеш це робити, то будеш знову відбудовувати все те, що зруйнував. І знову ж – під керівництвом організованої сили, проти якої ти бунтував.

І остання цитата, прочитавши яку влада може особливо не перейматися всією попередньо написаною загрозливою патетикою.

Цитата 3.

"Незалежно від різниці у поглядах і політичних переконаннях, ми були, є і будемо разом на сторожі вільної і справедливої України".

Ну, якщо немає різниці щодо політичних переконань, тоді перемога вже зовсім близенько – не далі лінії горизонту. Дуже хочеться приєднатися до революційної сили з політично невизначеною метою. Це ж такий захоплюючий процес… Власне, сам список підписантів говорить про те, що вся "спільність" цієї команди протримається до першого реального кроку. Тому що можна спільно говорити – "давайте побудуємо будинок", поки не почнеться саме будівництво. Бо відразу виникне питання проекту – а який саме будинок ми маємо намір будувати. А значить, треба згадати безсмертну формулу: "Немає нічого більш практичного від хорошої теорії" і сідати за малювання проекту.

А тепер – наскільки відсутність "різниці у поглядах і політичних переконаннях" перетворює на фарс всю патетику про Майдан, спільні ідеали, спільну боротьбу і тд. Якщо більш точно, то в нашому випадку подібна політична безпринципність рівносильна толерантності до того ж самого криміналу, проти якого і виходили люди на Майдан.

Нещодавно, під впливом пред’яви ДБР до Чорновол, я написав на fb пост про Демішкана. Я просто нагадав – що то за партія була така специфічна –"регіони" і чому тисячі притомних громадян вийшли на барикади.

Щодо самої пані Чорновол, то я й не збирався писати, оскільки думав, що тема вже освітлена з усіх боків детально, як дзвіниця Києво-Печерської Лаври прожекторами, і не в останню чергу – завдячуючи анамнезу самої пані Чорновол. Як оте кумедне про Пашинського:

"Ось дивіться, ви піднімали те же саме питання Пашинського. А ви знаєте, що він захищав державу Україну під Слов'янськом? Коли у нас там були дуже невизначені ситуації. Він особисто там з пістолетом стояв. Він особисто організовував перші відбиття атаки української армії",

Зрозуміло, що пані перехвилювалася і у своїх спогадах трохи переплутала напрямки векторів прикладання військової сили, то вже таке, але от сама картина Пашинського з пістолетом на передовій – це вже зразок справжнього воїна, прописаний в кодексі Бусідо. Пашинський під Словянськом – це майже Токугава Ієясу під стінами Осаки.

Загалом, пані Чорновол стільки цікавого ексклюзиву озвучила за часи свого буремного пост-майданного депутатства, що обговорювати це можна хіба що з відповідними вузькопрофільними фахівцями. Для постановки діагнозу достатньо було би і одного інтерв’ю пані Тетяни Роману Скрипіну; якщо ви не бачили цю феєрію – багато пропустили.

Але чому я все ж повернувся до персони пані Чорновол?

З двох причин:

перша – мені трапилися декілька симптоматично схожих постів, в яких люди (зокрема і комбатанти, і відомі волонтери) писали приблизно таке, що в ситуації, коли антимайдан реваншує з усіх сил, нам треба відкинути дрібні розбіжності і прийняти пані Тетяну як лідера, оскільки реваншистська атака ДБР сконцентрована саме на пані Тетяні. Тобто, колишні "регіонали" сприймають її як символ Майдану, а за символи, які вони не є, а таки треба боротися. Окрема симптоматика – ці ж блогери часто пишуть про Авакова як безальтернативного кандидата на шефа МВС. В контексті цієї безальтернативності також згадується, що Аваков – останній міністр з когорти Майдану. Ну, типу, який не є – а наш; а якщо його зняти – то наступний точно буде гіршим.

Друга причина - інтерв’ю Тетяни Чорновол з циклу передач "Рандеву з Яніною Соколовою". Коли, завдячуючи рекомендаціям друзів, я це інтерв’ю таки переглянув, то вся оця ситуація з ДБР, як і сама пані Тетяна, заграли новими райдужними відтінками.

Все інтерв’ю не буду переказувати, ви його можете знайти в інтернеті; але декілька тез процитую, оскільки вони мають яскраво задекларований програмний характер.

*

"Чи можемо ми зараз піднімати той майдан, що був при Януковичу?.. Дуже ризиковано в умовах агресії Росії.

Нам набагато зараз вигідніше запустити внутрішні процеси. Ну, нехай ця зелена амеба залишається ще чотири роки, через чотири роки переоберемо. Але його треба з партії капітуляції перевести в партію спротиву.

<…>

Я вважаю , що я зараз буду таким каталізатором.

Я не тільки активіст Майдану, у мене чоловік загинув на фронті, під час звільнення Іловайська, тому я в своїй персоні є уособлення того, що зараз відбувається капітуляція, тому що зараз знищують вдову загиблого на фронті і вдома залишаютьсядвоє дітей. Друге моє уособлення принципів Майдану: як би там не було, так сталося, що я стала обличчям Майдану.

Тому це вже чіткий приклад для внутрішнього кола зелених (туди входять абсолютно різні особи), що щось не те відбувається. І повірте, що ситуація зі мною зараз буде піднімати хвилю.

<…>

Є сценарій хороший, є сценарій дуже хороший. Сценарій дуже хороший – що я одна буду каталізатором. Я, в принципі, готова.

Для гурманів політичної простоти і боротьби за все хороше без "різниці у поглядах і політичних переконаннях" – остання цитата від пані Тетяни. Саме цю цитату я вважаю ключовою у тому патетично-маркетинговому інтерв'ю. І стосується вона простого русского парня, Авакова. Точніше – не русского, а рускоязичного. А втім – какаяразніца при його ставленні до українців і української мови (врешті, не нам його учіть - как родіну любіть…).

Отже, цитую:

"Аваков – він мій побратим з Майдану. І я вважаю, що він зараз змінить історію України, і в позитивному плані. Тому що це, якраз, та конкуренція у зелених, яка відсуне стержень капітуляції. Я вважаю, що він зіграє свою роль, щоби Зеленського виштовхнути в партію спротиву".

Побратим з Майдану?.. Це, звісно, дорогого варте. Але автоматично виникає питання: а що робив на Майдані Аваков? Власне, його поява там тільки зайвий раз підтверджує, що майданчик "сцени" і Майдан антикримінальний мали дуже мало спільного. А якщо точніше – не мали взагалі нічого. І особисто для мене найяскравішим підтвердженням фіктивності "перемоги Майдану" була поява у Верховній Раді однієї з найодіозніших кримінальних фігур – Константіновського. І за дивним збігом обставин – саме у фракції "Народного фронту", де і мотали свій депутатський термін пані Чорновол і її "побратим" Аваков. Я щось не пригадую обурення пані Тетяни з приводу появи в їхньому колі пана Карамазова. Як і не пригадую ніяких коментарів щодо дивного прояву толерантності шефа МВС до такої специфічної фігури. Чи знову – "судом не доведено"? Ну, то як тільки "суд" розбереться зі справою Шеремета – так ми відразу туди, в чергу за справедливістю і правосуддям. У їхньої підсліпуватої Феміди терези правильні, там відважать – мало не буде.

Зашквар з Карамазовим був такої сили, що всі потуги закамуфлювати бандита під комбатанта виявилися надто слабими проти попередньо заробленої репутації – міжнародний кілер. І коли замежна навіть для наших криміналізованих палестин токсичність "народного депутата" стала вже надто псувати своїм трупним запахом атмосферу правопохоронної добропорядності– Карамазов зробив патетичну заяву про невдячність публіки за все те, що він натворив доброго для України і його відшвартували від фракції.

І от у нас такий цікавий специфічний розклАд: колишній депутат "НФ", Карамазов, живе і продовжує трудитися на благо легендарної, омитої кров'ю, контори – "Київ-Донбас", історія якої детально описана в кримінальних хроніках Леоніда Ройтмана, а от інший депутат "Народного фронту", Дмитро Тимчук – той не прижився. Так би мовити – "застрелився". Я беру в лапки "застрелився", тому що вся та замежна туфта, якою годували нас "правоохоронці" та їхні "експерти", може бути прийнята на віру тільки людиною, яка ніколи не тримала в руках тип зброї, з якої "застрелився" Тимчук. І ця смерть тільки зайвий раз підтверджує, що з криміналом в принципі не можна мати справу. Тому що наближуючись впритул, ти, якщо й не будеш задіяний безпосередньо сам, то, як мінімум, мимоволі можеш отримати інформацію про справу, навіть натяк на розголошення якої автоматично підводить тебе під закони омерти. Що, скоріше за все, і трапилося з Тимчуком.

А тепер ще трохи специфічного за Карамазова. Леонід Ройтман, колишній його колега по кримінальному бізнесу, говорить, що Славік – людина Сєви Могилєвича. Але сам Славік це категорично заперечує, натякаючи, що Ройтману, як людині з судимістю, вірити взагалі не можна. Ок, тоді ми процитуємо фрагмент зі статті в "ОРД", присвяченій Карамазовим. Там вже посилаються на інші джерела, зокрема – на ФБР. Пане Карамазов, а ФБР вірити можна? Власне, кого я питаю…

Цитую:

"Існує навіть лист від 24 листопада 1997 року, підписаний першим заступником начальника Управління по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю СБУ В.Шеремет, в якому той висловлює подяку представнику ФБР США в Україні "за співпрацю у справі про злочинну діяльність С.Могилевича ... " і повідомляє, що СБУ "... виявлені зв'язки [Генрі] Зінгермана у фірмі "Київ-Донбас ". Ними є брати-близнюки громадяни США Сегал Ілля Самойлович і Сегал Вадим Самойлович, 12 червня 1961 року народження.

У листі Шеремети також сказано: "... Під час візитів в Україну Генрі Зінгерман основну частину часу проводив у згаданій фірмі, де співпрацював з братами у вирішенні різних питань. Відомо, що Сегали були направлені особисто Могилевичем з метою реалізації його фінансової програми в Україні, суть якої зараз нами вивчається. Крім цього, безпеку комерційної структури "Київ-Донбас" і банку "Надра" забезпечують брати Константіновські - Олександр Леонідович і В'ячеслав Леонідович, 1960 року народження, які в даний час проживають в Україні і відомі у злочинному середовищі як "Брати Карамазови", тісно пов'язані з російським злочинним угрупованням "солнцевські" (м.Москва). Зазначене угруповання підконтрольне Могилевичу ... "

(Текст повністю - https://ord-ua.com/print/2006/05/13/bratya-karamazovyi-ili-ot-bityi-k-bajtam/)

Леонід Ройтман запевняє, що зв’язки Карамазова зі структурами Могилєвича не припинилися і після повернення в Україну з США. І фото Карамазова на яхті Андрія Скоча це підтверджує. За це фото треба подякувати самому Карамазову, тому що він сам його і виклав в "Інстаграм" (що його вельми характеризує…).

Хто такий Скоч? – колись цей добропорядний джентльмен був простим скромним бандитом з Солнцевської бригади ударного, розстрільного і катувального труда, яка є одним з тих специфічних "підприємств", з яким плідно співпрацював Сєва Могилєвич. Але і це не все: Ройтман каже, що Скоч був співвласником "Київ-Донбас" (тобто, "солнцевські" тут фактично мали легальний бізнес), але після того, як Карамазов завалив Магадана (лідера ОЗУ), то Скоч вийшов з "Київ-Донбас", тому що на той момент вже націлився зайнятися політикою і тому обрізАв зв’язки, які явно могли дискредитувати його чесне і благородне ім'я.

В компанії солнцевської братви справа внизу – Андрій Скоч

На даний момент Андрій Скоч – скромний мільярдер, депутат Думи, член Комітету у справах СНД і зв'язків зі співвітчизниками. Можемо пофантазувати, чим займається цей комітет "зв'язків зі співвітчизниками" в країні перманентного кагебізму і хто його куратор, якщо є правдою, що Скоч, за необхідності, може вийти на прямий контакт з Путіним.

І от наш правильний пацан, Славік Карамазов (чия офіційна біографія – "продав Роллс-ройс – пішов на фронт"), постить фото з яхти російського депутата, який голосував за анексію Криму. Не інакше, як у них там був непримиримий диспут на цю тему. Може, навіть посварилися і жерли своїх лобстерів на різних кінцях яхти…

Те гламурне фото датоване 2 серпня 2016 року. Я глянув, що у нас там було того дня… в принципі, нічого особливого. Типова картина, до якої всі вже звикли. Стріляють?.. Ну, так на те воно і АТО.

В той день, 2.08.2016, коли на яхті Скоча біля Коста-Смеральда середземне сонечко підступно розігрівало односолодовий скотч в склянці "ветерана АТО" Карамазова, прес-служба тієї самої АТО повідомляла:

"Ворог продовжує мінометний обстріл житлових кварталів Авдіївки та Опитного. Зафіксовано сім обстрілів загальною чисельністю 68 мін, з них 5 калібру 120 мм…

"З початку доби та впродовж дня зафіксовано 28 обстрілів наших позицій з боку російських окупаційних військ, у тому числі з важкої артилерії".

На Донецькому напрямку по Пісках бойовики застосували важку артилерію 152 калібру.

"Епіцентром бойових дій залишаються позиції в районі Авдіївки. Тут загарбники неодноразово обстріляли наші позиції зі 120 та 82 мм мінометів. Великокаліберні кулемети окупанти використали поблизу Троїцького. З 82 мм мінометів та гранатометів різних систем ворог бив по Кіровому та Луганському", - сказано у повідомленні.

Душевно, правда? Добре, що у нас "ворог" так і не ідентифікований кінцево, бо інакше у нас була би війна, а не АТО. І тоді стрільба з усього того різнокаліберного асортименту заважала би нам дружити яхтами. А так – фігня та ваша війна, главноє – маньоври в бухті Коста-Смеральда. Бо там тих яхт – як грязі в окопах. Оце щойно ледве розминулися з яхтою Алішера Усманова. На фото – якраз за спиною у Славіка, на відстані не більше двох кабельтових.

Алішер Усманов, якщо хто не в курсі, за дивним збігом обставин також колись був поставлений на облік у МВС як особа, пов'язана з Солнцевською ОЗУ, про що писав Russian Criminal. Так що в морі зустрілися не тільки сьогоднішні бізнес-партнери (Усманов і Скоч), а й колишні фігуранти російських кримінальних хронік, які і є сьогоднішньою владою Росії. Як там у поета…

"Братва вспоминает минувшие дни,

где вместе на стрелки ходили они…"

Оскільки Тетяна Чорновол згадувала добрим словом свого побратима Авакова, то хочу процитувати декілька фраз з його поста на підтримку Чорновол. Зауважте, це не пацани перетирають на стрілі, це міністр… перепрошую – смотрящій за МВС звертається до зама шефа ДБР. Тут стилістика – дорогого варта. Одним словом, вони там у себе, в правоохоронних структурах, отак от базарять:

"Господин Бибиков, я был тоже на Майдане 18 февраля 2014 – я такой же как Таня – приходите ко мне, жду. Попробуйте.

А лучше подите к черту с госслужбы, или к Януковичу обратно. Не мешайте президенту отстраивать страну. И так непросто!"

Перше: мені цікаво – де саме був Аваков на Майдані 18-того? Ніхто не зустрічав цього нашого містечкового Троцького, цього "дємона рєволюциі"?..

Друге: а якщо Бібіков прийде, та ще й з повісткою чи що там у нього буде в кишені лапсердака – то що буде? Його поб'ють, чи пошлють, чи – що?.. Мені це цікаво чисто з практичної сторони, щоби знати на майбутнє – як можна поступати з аґентом ДБР, якщо той прийде до мене по справі Майдану. Звісно, не прийде, бо я ж – не "такой же как Таня", а значить, слава тобі, Господи, і не такой же, как Арсен. Але – Бог його знає, що стрельне в голову оцим, з ДБР…

Ну, і найкозирніша теза від Авакова, яку треба відлити в бронзі і начистити як солдатську бляху, аби світила нам як дороговказ:

"Не мешайте президенту отстраивать страну".

Ось воно що: ми думали, то Єрмак тупо і цинічно бабло рубає під кришою Зєлєнского, а виявляється – це у нас президент так "страну отстраіваєт". Ми думали, що то кадрова профанація на всіх щаблях, включно з міністерськими, але ні, то "презідєнт страну отстраіваєт…"

Неадекватне зростання ж/к тарифів, масове банкрутство, провал бюджету, закриття мед закладів… що там ще?..

А оте розкрадання і розпродаж засобів гігієни під час пандемії – то, виявляється, не мародерство, то "прєзідєнт страну отстраіваєт"!..

А тут ще миші розплодилися, які пожерли зерно з Держрезерву… І що з тими мишами робити – труїти чи розстрілювати?.. 

Що означає весь цей цирк з конями? Що Аваков, з усіма своїми легальними, закамуфльованими під легальні і нелегальними силовими структурами підписується під політику "президента". А оскільки президент – ніхто, то підписується під ту команду, яка проводить всю цю стратегію в своїх інтересах. Ну, але ж він – наш, одним Майданом хрещений?.. Хоч у пані Чорновол запитайте, у нашого "ліца Майдану" – вона вам підтвердить.

Отже, фіксуємо: все, що зараз творить зекоманда – це все перебуває під надійним захистом Авакова. А якщо взяти до уваги, що ветеранські організації переважно демонструють свою принципову аполітичність (що для мене вкрай дивно), то ніяких загрозливих сюрпризів для влади не передбачається. Ну, хіба що ветерани ще раз пройдуться грізним маршем по Хрещатику…

Але ж ситуація в країні хоч і помалу, але все рівно розігрівається. А протестні настрої – це такий джин, який не можна випускати з-під контролю. Тут потрібно вчасно застосовувати відповідні "каталізатори". Що зазвичай влада і робить – розкручує пару "каталізаторів", які і контролюють ситуацію.

Щодо каталізаторів, то нагадаю, що бувають і такі, що сповільнюють процеси – інгібітори. І от бувають же іноді в глупій Вікіпедії настільки симптоматично точні формулювання: що є типи інгібіторних каталізаторів, які"…реагують з активними радикалами, переводячи їх в неактивні, і, таким чином, гальмують ланцюговий процес".

І от якби не це специфічне інтерв’ю Тетяни Чорновол, де пані дуже аргументовано, за всіма правилами маркетингу, пропонує себе в якості "каталізатора", паралельно при цьому розхвалюючи Авакова до непристойності, то я би ще може й сприйняв "бібіковщину" як його власний волюнтаризм. Звісно, відповідати на будь-який наїзд збоку подібних типів потрібно, але от якось не дуже хочеться ставати для опору "реваншизму" в одну шеренгу з нашим "побратимом" Аваковим. Він же з нами в команді?.. Точніше – з вами в команді?..

А якщо так, тоді і братів Карамазових до купи візьміть. Не треба ілюзій, не треба зайвої цнотливості. Адже у нас "Ідеали Майдану" такі широкі, що скоро туди і сам Сєва Могилєвич пролізе. Підозрюю, ще прийде той час, коли на сцені буде скромно стояти цей ветеранкримінальних баталій, а натовп буде йому аплодувати і кричати – "Дя-ку-є-мо!" А Сева Могилєвич, цей скромний дідусь, буде статечно розповідати, як він колись врятував Україну від лютої холодної смерті, коли від своїх щедрот націдив для нас трохи газу з "РосУкрЕнерго". Тут головне – не розділятися, бо в єдності – наша сила! І щоби у цій єдності принципи у всіх були ріденькі – як армійський кисіль. Тоді там можна плавати без загрози напоротися на айсберг.

Я не знаю за що стояв Майдан. Але якщо за те, щоби людей Ахмєтова в парламенті легенько, буквально трішечки потіснили люди Сєви Могилєвича, а "нашими" вважалися такі як Аваков і Пашинський, то для мене це дуже сумнівна мета. Бо мене цікавить Україна взагалі без криміналу. А зойки, що чіпати паразитів не на часі, можуть лунати тільки з тієї ж чашки Петрі, в якій ці паразити всі скопом і харчуються, і де боротьба відбувається виключно за харч.

Оскільки в нашому оповіданні присутній Леонід Ройтман, то я наведу декілька фрагментів його відомого інтерв’ю Каплану в США. Це для тих, хто ще перебуває в недоторканій наївності відносно того, як в дійсності в Україні робилася і робиться політика.

Каплан: Кучма, когда стал президентом, к нему пришел Алик Грек и сказал – ты будешь мне платить. Я буду твоей «крышей». Это сказал он президенту Украины. Если не будешь платить, я буду взрывать дороги, и такой президент не устроит народ. Правильно?

Ройтман: Пришел не он сам, а донесли его люди, и пообещали, если деньги по газовому сектору не отдадут «донецким», то Кучму просто «взорвут с куском дороги».

К: Кучма потом звонит кому, Лужкову сначала?

Р: Кучма потом связался с Иосифом Давыдовичем Кобзоном, а тот с Лужковым. И они предложили ему обратиться к Иванькову для решения этих вопросов.

К: И Иваньков подъехал?

Р: Нет, Иваньков тогда никуда не подъехал. К нам подъехал Гришпон Михал Петрович. Это был посланник донецкой группы. К нам в Нью-Йорк. Был тогда [председатель еврейской религиозной общины Киева, президент Всемирного Форума русскоязычного еврейства, акционер группы «Киев-Донбасс»] Александр Левин на этой встрече.

К: Левин – это сейчас олигарх.

Р: Да, олигарх. Тогда он не был.

К: Но он был частью той организации, донецкой?

Р: Нет. Он был никто тогда, и звали его никак.

К: Зачем тогда пригласили его на эту встречу?

Р: Он приехал с Михаилом Петровичем Гришпоном.

К: Который был бизнесменом?

Р: Президентом «Киев-Донбасса». На тот момент это была уже мощная структура, которой принадлежал банк «Надра», и очень много других объектов недвижимости. Она занималась строительством, присутствовала в сфере газовых поставок.

К: Короче, в результате этих переговоров, которые инициировал по просьбе Кучмы Иосиф Кобзон, как рассказал мне Леня, удалось наладить порядок в неорганизованной тогда бандитской Украине. И за это Кучма расплатился, отдав организацию «Киев-Донбасс» в том числе и моему гостю. Кто еще были совладельцы?

Р: Вячеслав Кириллович Иваньков, Олег Асмаков и я. Трое.

Як ви розумієте, Леонід Ройтман був не рядовою фігурою в кримінальному світі України і його слова мають певну вагу. Так ось, я хочу нагадати, що пан Ройтман відкритим текстом говорить, що і сам Аваков, і Гелетей, який сидів у Ройтмана на зарплаті, і ще багато хто з українського політикуму є людьми Могилєвича. Але якщо навіть не зважати на його слова, то достатньо очевидного – високого злету Карамазова, який сидів у парламенті поруч з Аваковим, щоби запитати у пані Тетяни Чорновол щодо сенсу її фрази:

"Аваков – він мій побратим з Майдану. І я вважаю, що він зараз змінить історію України, і в позитивному плані".

Що Аваков змінює історію України – це вже очевидно. А от щодо позитиву… то це з якого боку його діяльність розглядати. Як варіант – поцікавитися у тих, хто відслідковує сюрреалістичне "розслідування" справи Шеремета. А з останнього "позитиву", який повністю на совісті Авакова – та ж стрілянина в Броварах, коли стрілки навіть не задумувалися про існування поліції. Сюди ж – призначення Дейдея замісником керівника київської поліції. То якого вам позитиву ще не вистачає?..

Але, за великим рахунком, все це можна вважати досить типовим для кримінальної України – я про стрілянину і Дейдея. Чи ми не бачили міністра МВС Могильова, у якого по фейсу широкими грубими мазками в стилі маестро Ломброзо виписані характерні ментальні риси типового борця з криміналом?.. Чи ми не аплодували позбавленому зайвих комплексів виконанню "Мурки" а tempo libero Рената Кузьміна?..

Але сьогоднішній Аваков – це трохи інший порядок проблеми. Тому що легалізацію Карамазова у верховній раді (з маленької) вже неможливо списати на звичайне жлобське заробляння грошей шляхом розпродажу посадочних місць в сесійні залі. І так само вже неможливо зробити вигляд, що ти не в курсі всіх цих історій. Звісно, у них там, за лаштунками верховної ради, і цікавіші історії є, але наразі я просто озвучує те, що тупо лежить на поверхні, а тому неможливо закрити очі і зробити цнотливий вигляд, що ти не в курсі… Це я вже і про наш так званий парламент. А якщо ви, панове парламентарії, знаєте про Карамазова, Скоча, Могилєвича і після цього надуваєте щоки, робите насуплені брови і втираєте нам оту туфту про "не на часі", про "не все так однозначно" і про "все ж багато позитивного…", то це означає тільки одне: ви або купленіотими "яхтсменами", або ж ви самі з того самого матеріалу і для вас всі ці персони – зовсім не чужі і не ворожі. Для вас Могилєвич не мафіозі з першої десятки у списку ФБР, а просто звичайний бізнес-партнер. Втім, не зовсім звичайний… Це ж про нього британський журналіст Люк Хардинг сказав, що

"Вести бізнес в Україні в 1990-х роках без схвалення Могилевича було неможливо".

До речі, в цьому контексті не зайвим буде згадати – чиєю людиною є Фірташ і як в політиці появився Яценюк, який сьогодні в рядах того ж "Народного фронту" безкомпромісно бореться за добро України…

А ще треба згадати, як Турчинов наказав знищити багатотомну справу Семена Могилєвича, яка була в архіві СБУ. І задати питання про мотиви, які змусили його це зробити. Може якраз саме тому, що "Вести бізнес в Україні в 1990-х роках без схвалення Могилевича було неможливо"?

І якщо ви хочете мене переконати, що те все залишилося в далекому минулому і всі кінці обірвані, то найпереконливіше ваш монолог буде звучати на фоні гламурного фото Карамазова на яхті Скоча.

Ну, і оскільки ми нагадали собі – в якій країни ми живемо, то це допоможе нам належно оцінити заголовок, де повідомляється наступне:

Зеленський пропонує легалізувати в Україні приватні армії

Тобто, не Ахмєтов, не Аваков, не Константіновскій, не Коломойскій… кого там ще можна згадати?.. – ні, ніхто з цих пацифістів і не думав про легалізацію приватної армії. Та й звідки у них армія… То просто Зєлєнському несподівано влетіла в голову така розривна для держави ідея зі зміщеним центром тяжіння. Пам'ятається, наш ясновельможний президент якось вже розставляв смотрящіх за територіями. То треба так розуміти, це вже була примірка на курфюрста з правом приватної армії для підтримання порядку на власній території?..

До речі, Аваков якось говорив про монопольку держави на право сили. То щось принципово змінилося в державі?.. Чи короткоствол для персонального захисту – це нам неможна, а от приватну армію "для самозахисту" – це для олігархів будь ласка?..

І в цьому контексті хочу ще раз процитувати Леоніда Ройтмана, де він розповідає, як кримінал легалізовував свої підрозділи під "кришею" МВС держави Україна.

Каплан: Тебе тогда было двадцать с чем-то лет, стоял во главе службы безопасности вашей преступной группировки. Опиши антураж. Образ жизни. Сколько у тебя было охраны и какие на это были основания.

Ройтман: Мы нанимали наших же людей с улицы в милицию. Они становились сотрудниками милиции. Мы, в принципе, создали тогда спецподразделение «Титан» [в составе Государственной службы охраны при МВД Украины].

К: Которое было государственным?

Р: Да, это милицейское подразделение. Бывшие уличные бандиты становились милиционерами, одевали форму и охраняли нас.

Я сподіваюся, що цього фрагменту достатньо для усвідомлення реалій – хто буде мати легальні армії. А вже проти кого вони можуть бути застосовані в найближчій перспективі – то вже рівень арифметики для третього класу.

Коли вже, практично, дописав статтю, то легкокрилий гугл приніс від "Цензора" в дзьобі таку благословенну новину:

Єврейська конфедерація України виступила на підтримку міністра внутрішніх справ Авакова.

"Міністерство внутрішніх справ України допомагає Єврейській конфедерації України та провідним єврейським громадам та організаціям нашої держави здійснювати моніторинг проявів антисемітизму та оперативно реагує на правопорушення на підгрунті релігійної та національної нетерпимості. Співробітниками правоохоронних органів постійно проводиться контроль ситуації для виявлення інформації про радикальні настрої як окремих осіб, так і організацій. За кожним фактом було розпочато досудове розслідування. Також проводяться оперативно-профілактичні відпрацювання місць концентрації радикально налаштованих угруповань. Міністр Аваков та команда міністерства професійно підходять окремо до кожного випадку проявів антисемітизму, інформуючи нас про хід та результати розслідувань", - наголошується в повідомленні".

Відразу, щоби зорієнтувати: керує цією організацією Борис Ложкін.

Ну, то якщо така кошерна конфедерація всіма своїми біблейськими колінами виступає єдиним фронтом на захист Авакова, то за його політичне майбутнє можна не хвилюватися.

А тому - Боже, благослови ту прекрасну і невідому нам біблейську "страну", яку "отстраівают" Зєлєнскій і Аваков! Помолимося ж господу нашому Мамоні і його маленькому мошіасику – Зєлєнському!

А також не забуваємо згадувати своїми смиренними молитвами шофета Авакова, цього нашого Ісуса Навіна!

І помолимося за Україну, яка сьогодні і є отим благословенним Ханааном, що дочекався свого Авакова-Навіна!

Халелу-Йях!

Халелу-Йях!

Халелу-Йях!..